Павлоградська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4


запам'ятати

 

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія


Шкільний музей

Музей імені В. Шкуренка
До 75-річного ювілею школи в одному з її кабінетів створено музей ім. Шкуренка, директора Павлоградського механічного заводу, кандидата технічних наук, лауреата Державної премії.

   В. Шкуренко народився у Дніпропетровську в 1929 році.
   Зікінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського державного університету.
   У 1954 році переступив поріг ЮМЗ, де пройшов шлях від пересічного інженера до начальника цеху.
   У 1965 році почався павлоградський період талановитого керівника. У 34 роки В. Шкуренко очолив   ПМЗ. Одним із основних напрямків роботи молодого директора була соціальна сфера. Житловий фонд мікрорайону під час керування В. Шкуренком збільшився у 9 разів, побудовано 7 дитячих комбінатів, спорткомплекс з плавальним басейном, 14 їдалень, музична школа.
   Значний внесок вніс завод у будівництво кінотеатру "Мир". Також побудовано 2 школи, однією з них є школа №4, яку колектив учителів отримав від шефів у 1974 році.
  Школа в подарунок від шефів ПМЗ одержала телестудію, а також програвачі, магнітофони на кожен кабінет, обладнання майстерень, неодноразово надавалася допомога бібліотеці в поповненні її художньою літературою. За кожним кабінетом був закріплений цех заводу, котрий допомагав у ремонті класних кабінетів.
Над збиранням і впорядкуванням матеріалу для музею багато зусиль доклали вчителі - ветерани Гомоненко Т.В. і Лупирь К.В. при постійній підтримці адміністрації школи, педагогічного колективу, випускників школи, учнів, батьків.
Створивши шкільний музей, ми намагалися вшанувати пам'ять про вагомий внесок В. Шкуренка в розвиток освіти та постійну допомогу школі.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати музей, у якому ви зможете дізнатися про історію школи, ознайомитися з фотоматеріалами, документами, цікавими сторінками творчої діяльності вчителів, досягненнями юних спортсменів, поринете у спогади дитинства та юності
Звегінцева О.А., вчитель української мови та літератури

Хлібні картки врятували життя не одній людині.

Одним із найцінніших експонатів музею історії Павлоградської загальноосвітньої школи №4 є хлібні картки. У скрутний післявоєнний час, в умовах тяжкого продовольчого дефіциту, були введені продуктові картки, які нормували гарантовану щоденну потребу у хлібному мінімумі.
З початку створення музею в мікрорайоні ПМЗ пошукові групи з числа учнів школи під керівництвом досвідчених педагогів Т.В.Гомоненко, Н.О. Теслевої, О.А.Звягінцевої відвідували жителів мікрорайону, колишніх учителів та учнів. Ретельно збирали матеріали про директорів школи, ветеранів війни, які працювали в школі.
Слід відзначити, що люди з великим розумінням відгукувалися на прохання допомогти у зборі матеріалів, які б свідчили про героїчне минуле, охоче ділилися спогадами й не жалкували речей, які згодом стали експонатами музею.
Вчитель з великим стажем педагогічної практики, талановитий і чуйний педагог Лариса Миколаївна Підгайна передала до музею багато експонатів, а найцінніший з них – хлібні картки 1947 року, які вже стали для них сімейною реліквією. Вона й повідомила історію тих карточок. Вони були власністю її бабусі, Катерини В’ячеславівни Альбицької, вчительки німецької мови повоєнних часів. Свого часу ті картки врятували життя не одній людині. Вони прожили не тільки тривале життя, а й здійснювали довгий географічний шлях: селище Вандишки Іванівськой області (Росія), м. Сімферополь (АР Крим), м. Павлоград (Україна). І знайшли своє місце у музеї.
Кравченко Л. О., директор школи